РЕЦЕНЗІЯ НА ПСИХОЛОГІЧНУ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНУ МЕТОДИКУ «ПРОФОРІЄНТАТОР – UA»

РЕЦЕНЗІЯ НА ПСИХОЛОГІЧНУ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНУ МЕТОДИКУ «ПРОФОРІЄНТАТОР – UA»

Рецензія на психологічну комп'ютеризовану методику «Профорієнтатор – UA» центру тестування та розвитку «Гуманітарні технології»

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри фізичного виховання і психолого-педагогічних дисциплін Уманського національного університету садівництва Л. А. Осадча.

Процес вибору професії характеризується багатовимірністю. Для правильного, адекватного вибору випускнику школи слід провести велику внутрішню роботу. Науково-дослідна робота профорієнтатора повинна містити кілька важливих етапів. Перший етап - профінформаційний. Він дозволяє отримати максимум інформації про професії, їх зміст, статус на ринку праці, рівень необхідної освіти, перспективи працевлаштування, можливості продовження навчання.

Другий етап - профдіагностика, яка має на меті виявлення мотивів, інтересів, схильностей та здібностей людини до опанування професії.

Третій етап - профконсультування, що передбачає надання допомоги у виборі професії на основі зіставлення професіограм та психограм з даними психодіагностики юної особистості і встановлення ступеня відповідності між професією і її якостями.

У процесі консультації може здійснюватися переорієнтація абітурієнта з випадково обраної на іншу професію (спеціальність), однак остаточний вибір залишається за ним.

Слід зауважити, що деякі професії потребують тривалої і ґрунтовної підготовки, навчання - у ВНЗ, коледжах, професійно-технічних закладах, курсах тощо. Тому чим раніше людина усвідомить, що професія обрана невідповідно, тим більше користі вона зробить для себе та не марнуватиме час. Проблема вибору професії є надзвичайно важливою і непростою. Існує безліч суто технологічних питань вибору професії, які може розв'язати лише досвідчений спеціаліст-профорієнтатор.

Саме цим основним вимогам і відповідає методика «Профорієнтатор». Загальна характеристика.

Комплекс «Профорієнтатор-UA» розроблено з метою діагностики професійної спрямованості учнів 8-11 класів, а також випускників шкіл, які ще не мають досвіду роботи. Комплекс поєднує аналіз мотиваційної сфери, особистісних якостей та інтелектуальних здібностей в межах діагностики професійних нахилів. Рекомендації щодо вибору професій надаються в межах кола спеціальностей, що відображають найбільш розповсюджені профілі підготовки сучасного фахівця з вищою або середньою освітою.

Сфери застосування: робота зі старшокласниками (учнями 8 - 11-х класів), які розглядають питання вибору професії й відповідного вищого чи середнього спеціального навчального закладу, а також із випускниками шкіл, які ще не мають досвіду роботи. Структура методики.

1-й блок - опитувальник на структуру інтересів. Даний блок складається із 84 тверджень, що діагностують сферу інтересів за 8 факторами: «Техніка», «Наука», «Мистецтво», «Спілкування», «Бізнес», «Знак», «Природа» й «Ризик».

2-й блок - задачі на здібності. Даний блок складається з 73 питань, що являють собою завданння на визначення рівня розвитку різноманітних індивідуальних особливостей (факторів розумової діяльності), що умовно позначаються в методиці як «Обчислення», «Лексика», «Ерудиція», «Зорова логіка», «Абстрактна логіка» й «Увага». Крім того, виводиться загальний бал за даним блоком, що відображає середній показник за всіма шістьма факторами (аналог «рівня розумового розвитку» як операціональний індикатор актуально досягнутого «рівня здатності до навчання й розумової працездатності»).

3-й блок - опитувальник на якості особистості. Даний блок складається з 50 питань-тверджень і орієнтований на виявлення особистісних якостей. Фактори даного блоку ґрунтуються на «Великій п'ятірці особистісних якостей» (за винятком шкали «Відкритість досвіду») й умовно позначаються як «Активність», «Згода», «Самоконтроль» та «Емоційна стабільність».

Час проведення: 60 хв.

Можливо тестування українською та російською мовами (методики ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ua) і ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ru) відповідно).

Надання результатів.

Кожна шкала тесту має п'ять діагностичних зон, яким відповідають п'ять рівнів інтерпретації результатів, що відрізняються ступенем вираженості фактора.

Для полегшення інтерпретації тестові бали представлені в стенах - нормалізованих стандартних балах (на одномірнїй шкалі ранжирування від 1 до 10).

Середні значення (від 4.5 до 6.5 стенiв) трактуються як умовна норма вираженості фактора. До цієї області, як правило, потрапляє близько 40% від загального числа респондентів. Крайні значення (низькі і високі) вказують на вираженість або надмірну вираженість рис, властивих відповідному полюсу. До областi вираженості низьких (від 2.5 до 4.4 стенiв) і високих (від 6.6 до 8.5 стенiв) значень потрапляє приблизно по 24% респондентів. До областi вираженості низьких (від 1 до 2.4 стенiв) і високих (від 8.6 до 10 стенiв) значень потрапляє приблизно по 6% респондентів. В залежності від набраної кiлькостi балiв на екран виводиться та чи інша інтерпретація.

Результати тесту можуть бути представлені в наступних формах:
  • у вигляді графічного профілю, що вiдображає значення факторів;
  • у вигляді текстових повідомлень-інтерпретацій факторів;
  • у вигляді табличних даних, до яких включено сирі бали, стени, а також процентилі (відсоток від вибірки стандартизації);
  • у вигляді списку подібних професій (включаючи відповідний приблизний перелік іспитів ЗНО).

«Профорієнтатор-UA» дозволяє отримати збудовану ієрархію 8 мотивів професійної діяльності, а також уявлення про вираженість 4-х особистісних якостей та рівні розвитку за 6 основними факторами розумової діяльності.

Показники за окремими шкалами утворюють так званий факторний профіль, який є, по суті, індивідуальним психологічним портретом досліджуваного. Факторний профіль порівнюється з «ідеальними» профілями різних професій, створених експертами на основі професіограм.

Результати порівняння представлено у вигляді переліку найбільш близьких за профілем професій з відповідними коефіцієнтами подібності (повний збіг - 1): спочатку до кожного блоку, потім програма формує інтегральний список професій, комплексно оцінюючи результати за всіма тестовими блоками. На основі аналізу факторного профілю у звіті видається кругова діаграма, що містить рекомендовані досліджуваному профільні класи (профілі навчання). Також програма видає графічний профіль і короткі інтерпретації рекомендованих досліджуваному тренінгів

Ще авторами підготовлена настанова до методики, у якій для можливих її користувачів запропонована досить змістовна інформація, що дозволяє вибрати її в якості діагностичного інструменту. Досить повно подаються історія створення тесту й опис його сучасної версії. Чітко визначені теоретичні положення, на яких базується тест і психологічна природа характеристик, для зміни яких він призначений. Цілком зрозуміло й недвозначно визначено діагностичні цілі й сфери застосування, для яких він може бути рекомендований; отримали конкретизацію й самі цілі використання результатів тестування. Подається характеристика шкал методики, визначено формат подання результатів тестування, позначено підходи до психометричної роботи й розкрито її основний зміст. Наводяться деякі дані про надійність і валідність методики. Міститься інформація про демографічний склад виборки стандартизації: 8-й клас і молодші; 9-й клас; 10-й клас; 11-й клас; «закінчили школу менш, ніж 5 років тому»; «закінчили школу більш, ніж 5 років тому». Обговорюються способи подання ідеальних професій, наводяться приклади словесних інтерпретацій і зразків результату тестування. Особлива увага приділяється організаційно-методичним питанням застосування тесту й загальним принципам інфраструктурного забезпечення комп'ютеризированого тестування. Досить повно описані напрямки й зміст постдіагностичної роботи.

Разом із тим, зазначимо, що значна частина матеріалу, яка могла б зацікавити користувача, має закритий характер. Насамперед, це стосується конкретизації процедур і засобів обробки матеріалів. У даному випадку не потрібно забувати, що психологічна комп'ютеризована методика «Профорієнтатор» розроблялася й функціонує як комерційний проект. Навіть за умови придбання організаціями комплексу тестування протоколи первинних звітів досліджуваних осіб опрацьовуються на сервері центру «Гуманітарні технології». Збереження ключів на сервері опрацювання даних є принциповим з точки зору розробників методики.

Два блоки в методиці побудовані на самозвіті досліджуваних осіб, що навряд чи відповідає психодіагностичним характеристикам тесту.

Авторами комплексу з моменту його виникнення у 2001 році до сьогодні проведена й досі триває велика робота з аналізу кожного пункту методики. Для цього аналізуються коефіцієнти кореляції окремого пункту із загальним балом за шкалою; аналізується розподіл відповідей досліджуваних осіб. За результатами аналізу замінюються або додаються нові пункти, або вони коригуються. Особливо варто відзначити зусилля авторів із дослідження прогностичної валідності, практично відсутнього показника у вітчизняній практиці.

Потрібно відзначити, що випадки розбіжностей результатів тестування та вибору профілю навчання є предметом розгляду й аналізу авторами «Профорієнтатора». Наявна спроба авторів визначити зв’язок результатів тестування школярів з успішністю їх навчання у виші. Досить закономірно, що отримано суперечливі результати, які свідчать, що комплекс «Профорієнтатор» не є знаряддям для прогнозування майбутньої успішності учня, позаяк остання визначається великою кількістю різноманітних чинників, які не охоплені діагностичним концептом «Профорієнтатора».

Норми в тестовій оболонці MAINTEST розраховуються окремо для кожної вікової групи, тобто за класами навчання (восьмий клас, дев’ятий і т. д.), котрі постійно оновлюються. Норми диференціюються за регіонами проживання школярів. У той же час відсутні норми за віком досліджуваних осіб, хоча в настанові заявлено, що методика призначена для школярів від 13 до 18 років. Представляє окрему наукову й практичну зацікавленість суцільні значення та динаміка норм за шкалами «Профорієнтатора».

У комплексі «Профорієнтатор» відсутні будь-які спеціальні заходи щодо захисту результатів від спотворення, що вбачаються досить виправданими, оскільки комплекс застосовується в умовах платного тестування з метою самопізнання.

Психологічна комп'ютеризована методика «Профорієнтатор» вирізняється високим ступенем операціоналізації діагностичного конструкту, що сформульований у прийнятих у психології теоретичних поняттях і співвіднесений із системою релевантних конструктів, використовуваних у вітчизняних і зарубіжних теоріях психології праці й профорієнтації. За широтою своєї статистичної бази «Профорієнтатор» має безперечні перевагами перед усіма відомими формалізованими методиками, застосовуваними в профвідборі й профорієнтації.

Разом із цілковито позитивною оцінкою методики, зазначимо деякі її обмеження. Насамперед, є дискусійною схема «накладання», що актуалізується в перебігу її розробки й проведення та передбачає пошук відповідності між профілем успішності професіонала й психологічним профілем оптанта. У здійсненні подібного директивно-діагностичного підходу індивідуально-психологічні властивості вкладаються в межі сполучених із нею однієї чи декількох професійних сфер, при цьому залишається відкритим питання про природу готовності суб'єкта до можливої зміни професій. Зрозуміло, що для оцінки такої готовності необхідний облік спрямованості особистості як регулюючого початку поведінки й мислення, ієрархії цінностей і мотивів професійного вибору. Незважаючи на те, що така значуща для прийняття рішення щодо професійних схильностей інформація може бути отримана під час консультативної бесіди, усе ж зазначимо, що предметом обговорення в ній є виявлений на даний момент дослідження рівня розвитку деяких важливих для конкретних професій властивостей і характеристик досліджуваного. Досить скромними є психометричні властивості методики, про які було зазначено вище. Найбільшою перевагою комплексу є постійне вдосконалення його технічних характеристик, хоча й не всі з них авторами опубліковані. Тим не менше, з відомих загалові психометричних характеристик вони мають досить прийнятний рівень і цілком відповідають заявленій галузі застосування. У подальшій роботі з удосконалення комплексу необхідно приділити увагу обсягу й змісту роздруків та інтерпретацій, що видаються досліджуваним особам за результатами тестування, особливо для школярів, котрі не мають можливості отримати кваліфіковану консультацію.

Найбільш перспективним, на наш погляд, напрямком вдосконалення комплексу є ускладнення моделі профорієнтації школярів за рахунок введення блоку оцінки особистісних цінностей.

Отправляйте нам заявку на тестирование и консультацию