Профорієнтаційна діагностика: апробація та адаптація психодіагностичного комп’ютерного комплексу «Профорієнтатор-UA»

У збірнику  наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Том Х, Випуск 28, 2016 р. вийшла стаття  Каплуненко Я.Ю., Ленг Т.М., Профорієнтаційна діагностика: апробація та адаптація психодіагностичного комп’ютерного комплексу «Профорієнтатор-UA».

У статті проаналізовано сучасні завдання та виклики професійної орієнтації, умови успішної самореалізації особистості, етапи формування професійного самовизначення. Опубліковано дані щодо апробації та адаптації психодіагностичного профорієнтаційного комплексу «Профорієнтатор-UA».

Ключові слова: професійна орієнтація, самореалізація, самовизначення, адаптація тесту, «Профорієнтатор-UA».

В статье проанализированы современные задачи и вызовы профессиональной ориентации, условия успешной самореализации личности, этапы формирования профессионального самоопределения. Опубликованы данные об апробации и адаптации психодиагностического профориентационного комплекса «Профориентатор-UA».

Ключевые слова: профессиональная ориентация, самореализация, самоопределение, адаптация теста, «Профориентатор-UA».

The article analyzes the current problems and challenges of professional orientation, conditions for a successful self-realization, and stages of professional self-determination. The data on the stages of testing and adaptation of career guidance diagnostic complex "Proforientator-UA» are published.

Key words: career guidance, self-realization, self-determination, test adaptation, «Proforientator-UA».

Потреба творчого самовияву, реалізації свого потенціалу є однією з рушійних спонук людини, яка забезпечує не тільки розвиток суспільства, нових технологій, нових підходів до життя, але й визначає умови та сферу само здійснення особистості. Тому вибір напрямку професійної самореалізації є одним з найскладніших та найвідповідальніших виборів, що постають перед людиною протягом її життя. Без визначення цього напрямку, а іноді і конкретної професійної сфери, людина ризикує розпорошити свої сили та здібності, втратити наснагу та стимул до діяльності, віру у свою здатність творчої трансформації дійсності. Тож не дивно, що професійній орієнтації, як галузі психологічних знань, багато вчених всього світу приділяють особливу увагу, розробляючи нові сучасні інструменти та підходи, що забезпечують ефективність та точність цього вибору, який слугує передумовою успішного професійного самовизначення та плідної професійної самореалізації.

Розвиток професійної орієнтації має давню історію та сягає часів, коли найперше почав виокремлюватися професійний розподіл та спеціалізація, а отже, і необхідність здійснення професійного відбору і навчання [1, c.231-235]. На сучасному етапі професійна орієнтація набуває все більшої актуальності та значення, з огляду на те, що стрімкі та бурхливі зміни в суспільстві, міжнародних відносинах, економіці,

наукових та інформаційних технологіях неминуче окреслюють нові виклики та вимоги до професійної підготовки фахівців, необхідності постійного розвитку та підвищення своєї кваліфікації, відповідального ставлення до своїх професійних обов’язків, тому свідомий та раціональний вибір напрямку освіти та майбутньої професійної сфери діяльності - один з найважливіших факторів ефективної як професійної, так і особистісної самореалізації. Молоді люди та їх батьки все більше усвідомлюють важливість своєчасного та достовірного визначення сфери реалізації, не хочуть втрачати час на вивчення предметів та дисциплін, які навряд чи знадобляться. Юнаки та дівчата прагнуть займатися улюбленою справою, реалізовувати власні здібності, отримувати задоволення від праці та постійного розвитку, досягати високого рівня кваліфікації та отримувати достойну оплату своїх майбутніх професійних зусиль.

Сучасний психолого-педагогічний супровід професійного самовизначення ґрунтується на психодіагностичній основі, передбачає декілька етапів та починається з вступу дитини до школи. До основних заходів, які забезпечують поступове формування профільної спрямованості, а в подальшому, ефективність та точність вибору майбутньої професії, відносять ранню діагностику рівня розвитку когнітивних процесів, особливостей емоційно-вольової сфери, індивідуальних задатків та схильностей; формування позитивного ставлення до професійної діяльності; розширення уявлень молодих людей про світ професій, можливості та сфери професійного само здійснення; вимоги до фахівців; якості та здібності, необхідні у певній професійній діяльності; розуміння себе, власних інтересів, нахилів та особистісних характеристик; розширення уявлень про специфіку майбутніх професій; можливість на власному досвіді спробувати себе в тій чи іншій діяльності; визначення етапів та напрямків професійної освіти.

Завдання психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення учнів законодавчо покладено на міські та районні управління освіти, адміністрації шкіл, вчителів-предметників, класних керівників, шкільних психологів тощо [2]. Але найбільш актуальним та значущим воно є, в першу чергу, для самих учнів та їх батьків. Сучасні вимоги до професійної кваліфікації, поява широкого спектру нових спеціальностей, альтернативних форм навчання, ознайомлення з зарубіжними освітніми вимогами, можливість отримати освіту в інших країнах та необхідність попередньої підготовки до цього, як з психологічної, так і з фінансової перспективи потребують більш свідомого та відповідального підходу до питання вибору майбутньої професії.

Ці виклики спонукають психологічні служби шкіл, центри профорієнтаційної діагностики та служби занятості шукати сучасні, більш ефективні підходи до професійної орієнтації. Найбільш плідним та ефективним у наш час є особистісно-орієнтований підхід до професійного самовизначення, який передбачає своєчасне виділення та розвиток тих здібностей та характеристик особистості, які забезпечують плідну та ефективну професійну діяльність [3, c.46-53].

Для вирішення цього завдання в Україні традиційно використовуються різні методи: анкетування, опитування, спостереження, діагностика індивідуально-психологічних характеристик, мотивації, здібностей, актуального рівня розвитку знань, умінь навичок, тести інтелекту та досягнень. До основних діагностичних методик, що використовувались і продовжуються використовуватись в роботі психологічної служби відносять: Анкета «Вибір професії», Методика "Мотиви вибору професії", Методика ДДО Е.А.Клімова, Картка інтересів (методика А.Голомштока), Методика КОС (Комунікативні й організаторські схильності); Анкета пізнавальної спрямованості; Опитувальни Л. Йовайши (схильність до різних сфер професійної

діяльності), Опитувальник "За і проти" (професійні схильності і переваги); Опитувальник професійних переваг (за Дж.Голландом); Опитувальник для вивчення провідних мотивів професійної діяльності; Тест загального інтелекту Г. Айзенка, Прогресивні матриці Равена, Тест Векслера, Анкета спрямованості Оцінка емоційної сфери (методика Спілбергера); Методика МДПО А. Лічко; Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності й ригідності (методика М. Айзенка); Діагностика схильності до стресів (методики Дж. Дженкінсона); Діагностика оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (методика "САН") та інші [4, c. 3-11]. Такі методи, не втрачаючи в цілому своєї користі для професійної діагностики, менше з тим, мають багато недоліків, а саме, зазвичай займають багато часу та ресурсів, діагностують лише один з декількох складових ефективного професійного вибору, не враховують комплексну структуру індивідуальності молодої людини: унікальну комбінацію її інтересів, здібностей та особистісних якостей; мало пов’язані з професіограмами конкретних майбутніх професій. Тому розробка та адаптація в Україні сучасного профорієнтаційного інструментарію для вирішення завдання визначення майбутньої професії є одним з перспективних напрямків роботи науковців та фахівців різних галузей психолого-педагогічних знань.

Прикладом такого ефективного інструменту для вирішення сучасних завдань профорієнтаційної діагностики є комп’ютеризований психодіагностичний комплекс "ПРОФОРІЄНТАТОР - UA" (ua/ru). В його основу покладено сучасний підхід до професійної орієнтації, який полягає в тому, що найбільш точний вибір фахової спрямованості людини можна зробити за умови врахування трьох основних компонентів її індивідуальності, а саме, інтересів, здібностей та особистісних якостей.

Загальна характеристика комп’ютеризованого профорієнтаційного комплексу тестування “Профорієнтатор-UA”.

Комплекс "Профорієнтатор-UA" розроблено з метою діагностики професійної спрямованості учнів 8-11 класів, а також випускників шкіл. Комплекс поєднує аналіз мотиваційної сфери, особистісних якостей та інтелектуальних здібностей з метою діагностики професійних схильностей. Рекомендації щодо вибору професій надаються в межах кола спеціальностей, що відображають найбільш розповсюджені профілі підготовки сучасного фахівця з вищою або середньою освітою. Комплекс "Профорієнтатор-UA" орієнтований на роботу з підлітками (13-18років), які розглядають питання подальшого навчання та вибіру майбутньої професії.

Структура комп’ютеризованого профорієнтаційного комплексу тестування “Профорієнтатор-UA”. Комплекс "Профорієнтатор-UA" складається з трьох блоків:

  • перший блок, що містить 84 питання, діагностує сферу інтересів;

  • другий блок, що містить 73 завдання, спрямований на визначення рівнів розвитку різних здібностей - факторів розумової діяльності;

  • третій блок, що містить 50 питань, орієнтований на виявлення особистісних якостей.

Перший і третій блоки тестових запитань подаються без обмеження у часі, а на виконання другого блоку завдань надається не більше 44 хвилин (від 40 до 80 сек. на завдання, в залежності від здібності, яка діагностується).

Можливе тестування українською та російською мовами (методики ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ua) і ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ru) відповідно).

Надання результатів

Кожна шкала тесту має п'ять діагностичних зон, яким відповідають п'ять рівнів інтерпретації результатів, що відрізняються ступенем прояву фактора. Для полегшення інтерпретації тестові бали зазначені в стенах - стандартизованих одиницях (на одномірній шкалі ранжування від 1 до 10). Середні значення (від 4.5 до 6.5 стенів) інтерпретуються як умовна норма прояву фактора. До цієї області, зазвичай, потрапляє близько 40% від загальної кількості респондентів.

Полярні значення (низькі або високі) вказують на низьку вираженість або надмірну вираженість рис, властивих відповідному показнику. До області вираженості низьких (від 2.5 до 4.4 стенів) і високих (від 6.6 до 8.5 стенів) значень потрапляє приблизно по 24% респондентів. До області прояву низьких (від 1 до 2.4 стенів) і високих (від 8.6 до 10 стенів) значень потрапляє приблизно по 6% респондентів. Залежно від набраної кiлькостi балів на екран виводиться відповідна інтерпретація.

Результати тесту представлені в наступних формах:

  • у вигляді графічного профілю, що відображає значення факторів;

  • у вигляді текстових повідомлень-інтерпретацій значень факторів;

  • у вигляді табличних даних, до яких включені сирі бали, стени, а також процентилі (відсоток від вибірки стандартизації);

  • у вигляді переліку подібних професій (включаючи відповідний приблизний перелік необхідних для вступу іспитів ЗНО). "Профорієнтатор-UA" дозволяє отримати наочну вибудувану

ієрархію 8 мотивів професійної діяльності, а також уявлення про прояв 4-х особистісних якостей та рівні розвитку за 6 основними факторами розумової діяльності (Рис.1).

Показники за окремими шкалами утворюють так званий факторний профіль, який є, по суті, індивідуальним психологічним портретом досліджуваного. Факторний профіль порівнюється з "ідеальними" профілями різних професій, створених експертами на основі професіограм. Результати порівняння надаються у вигляді переліку найбільш близьких до профілю респондента професій з відповідними коефіцієнтами подібності

(повний збіг - 1). Спочатку такий перелік професій формується до кожного блоку окремо, а потім програма формує інтегральний перелік , комплексно оцінюючи результати за всіма тестовими блоками. На даний час у базі тестової програми зберігаються професіограми 128 сучасних професій (Таблиця 1). На основі аналізу факторного профілю у звіті будується кругова діаграма, що містить рекомендовані досліджуваному профільні класи (профілі навчання) (Рис.2). Також програма будує графічний профіль і короткі інтерпретації рекомендованих досліджуваному розвиваючих програм (Рис. 3). Висока ефективність психодіагностичної діагностики забезпечується завдяки поєднанню комп’ютерного тестування та індивідуальної консультації психолога.

Приклад представлення результатів:

  • Результати діагностики за тестом ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ua)

  • Учасник тестування: Приклад 1

  • Вік: 10 клас

  • Стать: жіноча

Графічний шкальний профіль

Рекомендовані класи Рис.1

Рис. 2

Подібні профілі до блоку: ІНТЕРЕСИ

Таблиця 1

Назва профілю Коеф. подібності
Інженер – технолог (поліграфія) Укр. мова та літ., мат., фіз. або хім.
0,84
Логіст Укр. мова та літ., мат., гео. або хім. 0,82
Сервісний інженер Укр. мова та літ., фіз., мат. або хім. 0,8
Технолог легкої промисловості Укр. мова та літ., мат., хім. або біо. 0,8
Рієлтор Укр. мова та літ., гео., іст.Укр. або мат. 0,79
Фотограф, відеооператор Укр. мова та літ., хім., творчий конкурс (фотомистецтво)/ Укр. мова та літ., іст. Укр., творчий конкурс (кіно-, телемистецтво)
0,79
Звукорежисер Укр. мова та літ., іст. Укр., творчий конкурс 0,76
Інженер - будівельник Укр. мова та літ., мат., фіз. або хім. 0,76
Менеджер на виробництві Укр. мова та літ., мат., гео. або іноз. мова
0,76
Митник Укр. мова та літ., мат., гео. або хім. 0,76
Верстальник Укр. мова та літ., мат., фіз. або хім. 0,74
Назва профілю Коеф. подібності
Машиніст електропоїзда На базі професійно-технічних училищ і коледжів
0,74

Увага!!! Примітка: Для отримання актуальної інформації щодо переліку конкурсних предметів ЗНО необхідно звернутися до приймальної комісії вишу, який Вас цікавить.

Словесні інтерпретації до блоку "Інтереси"

ТЕХНІКА(+)

У Вас є певний інтерес до роботи з технічними системами, речовими об’єктами, матеріалами, видами енергій. Це означає, що Вам, швидше за все, сподобається одна з професій, пов’язаних з ОБРОБКОЮ й ВИКОРИСТАННЯМ МЕТАЛУ, складанням, монтажем машин, приладів, обладнання (слюсар, збірник, машиніст, інженер-технолог); РЕМОНТОМ, НАЛАГОДЖУВАННЯМ, обслуговуванням МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ, машин, транспортних засобів (слюсар-ремонтник, механік- налаштувальник, інженер-механік, оператор лінії з виробництва хімічних реактивів); МОНТАЖЕМ, РЕМОНТОМ БУДІВЕЛЬ та споруд, конструкцій (інженер-будівельник, архітектор, технолог будівельних матеріалів, покрівельник, бетонник, такелажник); МОНТАЖЕМ, ЗБІРКОЮ та використанням ЕЛЕКТРО-, РАДІО- й ЕЛЕКТРОННОГО ОБЛАДНАННЯ, приладів, апаратів (складальник мікросхем, годинників, майстер із ремонту відеоапаратури, електромонтажник освітлювальних мереж, слюсар- електрик, інженер електронної техніки, інженер-технолог телекомунікаційних систем, інженер зв’язку); із застосуванням ПІДЙОМНИХ, ТРАНСПОРТНИХ засобів, управління ними (водій автомобіля, машиніст, лоцман, диспетчер польотів, пілот, інженер шляхів сполучення). Для прийняття остаточного рішення щодо вибору професії ознайомтеся детальніше з різноманітною технікою, приладами, виробництвом. Пам’ятайте, що робота з технікою вимагає від робітника високого рівня розвитку наочно- образного мислення, просторової уяви, технічної обізнаності, добрих рухових навичок, спритності, зорово-моторної координації.

НАУКА(-)

Вас не цікавить наука, глибокі пізнання й аналіз інформації. Напевно, Вам варто обирати професії, чітко зорієнтовані на практику, де визначені робочі дії та не потрібно відслідковувати нововведення й упровадження нових розробок, читати багато різноманітної літератури.

МИСТЕЦТВО(+/-)

Ви маєте певний інтерес до сфери мистецтва, творчого самовираження. У своїй професійній діяльності Ви можете так чи інакше стикатися зі світом мистецтва. Ви можете брати участь у створенні художніх образів (за зразком), можете аналізувати й критикувати створене іншими, можете забезпечити умови для створення (і демонстрації) художніх образів з іншими людьми. Художні образи – це не тільки картини й скульптури, що демонструються в музеях, але й усе, що прикрашає наше життя, побут, одяг, рекламні плакати, музичні заставки на радіо. Для роботи з мистецтвом вимагається емоційність, розвиток уяви, добрий слух чи зір, образне мислення.

СПІЛКУВАННЯ(+/-)

Ви маєте певний (але не яскраво виражений) інтерес до професій, пов’язаних з активним спілкуванням із людьми. Ці професії спрямовані на управління виробництвом, людьми, колективами (менеджер з персоналу), навчання й виховання людей, організацію дитячих колективів, професійну підготовку (викладач); обслуговування: матеріально-побутове та торгове (перукар, менеджер з туризму), медичне та соціальне (психолог, лікар), інформаційне (журналіст, юрист). Але ці професії вимагають розвитку комунікативних навичок, уміння розуміти стан людей, мати вплив на інших, проявляти витримку, спокій і доброзичливість, необхідні мовленнєві здібності. Подумайте, чи готові Ви працювати на користь людям у будь-яку погоду, повсякчас і за будь-яких умов?

БІЗНЕС(+/-)

Вас цікавлять сфера бізнесу, економіка й менеджмент, управління (планування, організація, контроль). Дану зацікавленість варто розглядати як таку, що визначає особливості «процесу» праці (такі, як невизначені умови, ризик, підвищені вимоги до ерудиції, постійне підвищення кваліфікації). Вам цікава робота в галузях професійної діяльності, що динамічно розвиваються. Предметний зміст діяльності (з

«чим» або «ким» працювати – з машинами, людьми, знаками і т. п.) визначається співвідношенням інших інтересів.

ЗНАК(+/-)

Ви продемонструвалі певній інтерес до знакових систем. Він об’єднує професії, пов’язані з текстами (упорядкування, ведення записів, пошук, аналіз та переробка інформації, накопичення та збереження різного роду відомостей) або цифрами, формулами, таблицями, кресленнями, схемами (кодування, схематизація, розрахунки). До типу «Людина-Знак» належать як гуманітарні, так і технічні професії (це, в першу чергу, залежить від інших яскраво виражених інтересів), головне – це Ваше стерпне ставлення до роботи, яка багатьом здається нудною й монотонною з паперами, цифрами, текстами, документами. Але цей інтерес не настільки великий, щоб остаточно поринути в світ знаків. Подумайте, можливо, знакові системи «сухуваті» для Вас?

ПРИРОДА(+/-)

Ви продемонстрували невелику зацікавленість природою, проте вона не настільки висока, щоб обрати основним видом своєї діяльності роботу з тваринами, рослинами, у сфері медицини, хімії або екології. Можливо, Вам просто не вистачає інформації про ці сфери, щоб чітко визначитись із наявністю чи відсутністю покликання до таких професій. Якщо ж інформації достатньо, краще реалізувати інтерес до природи за межами своєї професійної діяльності або на дозвіллі.

РИЗИК(+)

Ви – людина достатньо ризикова. Можливо, Вам подобаються професії, пов’язані з фізичною активністю й ризиком для життя (охоронець, пожежник, каскадер, льотчик, артист цирку, офіцер- військовослужбовець, спортсмен). Вам до вподоби перебувати в екстремальних умовах (геолог, лікар швидкої допомоги); відчувати гостроту емоцій (журналіст, слідчий); приймати рішення в умовах невизначеності (брокер, підприємець, продюсер). Якщо Ви також виявляєте інтерес до техніки, Ви будете гарним технологом на важкому виробництві (енергетика, хімічна промисловість, машинобудування, будівництво). Проте подумайте: чи хотіли б Ви робити ризик постійним атрибутом роботи, можливо, Вам достатньо буде реалізувати свій потяг до ризику в хобі та на дозвіллі?

Рекомендації з профільних напрямків

Перевд вами представлені напрямки профільного навчання, рекомендовані Вам в першу чергу. Кількість рекомендованих профільних напрямків може бути різною - це залежить від результатів Вашого тестування. Якщо нижче Ви не бачите опису - це означає, що за результатами тесту складно виділити домінуючі напрямки навчання.

ІНЖЕНЕРНИЙ(+)

Вам цілком підходить навчання за профілем «Інженерний». Основні предмети – фізика, математика, (допоміжні - інформатика, хімія). Інтерес до конструювання, до галузі виробництва, до роботи з реальною технікою (літаки, машини, електроніка, прилади і т. п.). Майбутні напрямки роботи – інженери, технологи, механіки в різних галузях промисловості, розробка високотехнологічних продуктів і т. п.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ(+)

Вам цілком підходить навчання за профілем «Фінансово-економічний». Основні предмети – економіка, математика, економічна географія, суспільствознавство (допоміжні – мови, право). Майбутні напрямки роботи – економіка, фінанси, менеджмент, маркетинг і т. п.

ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ(+)

Вам цілком підходить навчання за профілем «Інформаційно-технологічний». Основні предмети – інформатика, математика (допоміжні – фізика, іноземна мова). Майбутні напрямки роботи - сфера інформаційних технологій, нові розробки (програмування, проектування баз даних, автоматизація процесів), та прикладне використання готових програм і систем (дизайнери, верстальники, оператори і т. п.); прикладна математика.

Напрямки розвитку

Рис. 3

Судячи з результатів тестування, Вам необов’язково розвивати якісь психологічні якості за допомогою спеціально організованих тренінгових програм, перерахованих у тесті, тому що багато якостей знаходяться у Вас в оптимальному стані. Проте за наявності інтересу та бажання, Ви завжди самі можете обрати ту чи іншу програму, яка буде цікава для Вас своєю метою та змістом.

Можливості використання:

Комплекс «Профорієнтатор-UA» в першу чергу орієнтований на роботу зі старшокласниками (учнями 8-11 класів), що розглядають питання про вибір професії, профілю навчання, відповідного вищого або середнього спеціального навчального закладу, а також, з випускниками шкіл, які ще не мають досвіду роботи. Як зазначалось раніше, у виборі професії дуже важливим є співвідношення між психологічними здібностями людини і відповідними характеристиками професії. Комп’ютеризований комплекс

«Профорієнтатор-UA» дозволяє це зробити на основі аналізу інтересів, здібностей та особистісних якостей учнів в межах діагностики їх професійних схильностей.

У діагностичній роботі розробники тесту спиралися на те, що, по- перше, професія має бути цікава. Якщо дитині подобаються тварини, рослини, то і в професійній діяльності їй буде цікаво взаємодіяти з об’єктами живої природи. Якщо вона любить техніку – то цікавість до цієї сфери може реалізуватись у діяльності інженера-конструктора або фізика- теоретика.

По-друге, будь-яка професія вимагає наявності так званих «професійно-важливих якостей» - наприклад, для коректора або перекладача важлива увага, для художника – образне мислення та уява тощо. Тому, обираючи певну професію, важливо усвідомлювати, які здібності особистості відповідають професійно-важливим якостям обраної спеціальності.

Крім цього, тип прогнозованої професійної діяльності має співпадати з особистісним, характерологічним типом. Наприклад, товариськім людям більше підійдуть професії, пов’язані з численними контактами, а емоційно нестійким – не підходять рутинні види діяльності, які вимагають концентрації уваги протягом тривалого часу.

Таким чином, поняття «професійна схильність» слід трактувати як інтерес, підкріплений відповідними особистісними якостями та розвитком відповідних здібностей, інакше кажучи, співпадінням інтересів, здібностей та характеру людини для певної професії (групи професій). Тому тестовий матеріал фокусується на інтересах та здібностях, важливих для набуття освіти у відповідній професійній сфері [5, С. 41-69 ].

Другий напрямок використання профорієнтаційного комплексу - це розширення уявлень молодої людини про світ існуючих професійних напрямків та розуміння самого себе. Розповсюдженими є випадки, наприклад, коли спілкування з іншими людьми або інші види професійної діяльності викликають у молодої людини значний інтерес, але водночас, певні здібності або особистісні риси, необхідні для здійснення цієї діяльності виражені недостатньо. Як зазначалося, за допомогою тестування за програмою «Профорієнтатор-UA» можна отримати диференційовані уявлення про рівень прояву власних інтересів у 8 сферах професійної діяльності, ступінь вираженості 4-х полярних особистісних якостей та рівень розвитку 6-тьох основних факторів розумової діяльності. Такий діагностичний зріз поглиблює уявлення молодої людини про існуючі професійні можливості та їх зв'язок зі своїми особистісними унікальними характеристиками.

Подекуди, у процесі профорієнтаційного аналізу, стає зрозумілим, що в юнака чи дівчини існують протиріччя між сферою інтересів, сферою особистісних якостей та сферою здібностей, інакше кажучи, фактично немає яскраво виражених схильностей. Таким чином, виокремлюється третій напрямок використання профорієнтаційного комплексу

«Профорієнтатор» - побудова корекційно-розвиваючої програми для розвитку необхідних якостей та здібностей.

Рекомендації щодо вибору професії надаються у межах кола спеціальностей, які відображають найбільш поширені профілі підготовки сучасного фахівця з вищою та середньою освітою (включно з необхідними для вступу іспитами ЗНО), у вигляді відповідних або невідповідних для молодої людини профілів навчання (фінансово- економічний, фізико-математичний тощо). Система інтерпретації методики доповнено спеціальною додатковою діаграмою, що включає рекомендовані респонденту профільні класи. Зараз вона складає 9 профільних напрямків навчання: творчий, лінгвістичний; суспільно- гуманітарний; фінансово-економічний; інформаційно-технологічний; інженерний; фізико-математичний; природно-науковий; природничо- технологічний) [5, С. 41-69].

Таким чином, розглянувши отриманий графічний профіль психолог може відповісти на наступні запитання:

  • Які професії в чому підходять молодій людині на основі аналізу її інтересів, здібностей та особистісних характеристик;

  • Який профільний клас обрати у школі;

  • У якому напрямку слід отримувати майбутню професію;

  • В яких ВУЗах можна отримати відповідну освіту та які екзамени необхідно для цього складати;

  • Як обрати школу або колледж;

  • Яким чином скорегувати виявлені тестом слабкі риси характеру;

  • Яким чином розвивати «занедбані» сфери інтелекту;

  • В яких корекційно-розвиваючих заняттях або тренінгах слід прийняти участь;

Комплекс "ПРОФОРІЄНТАТОР-UA" може бути використаний у рамках проведення профорієнтаційних консультацій на базі:

  • шкіл (формування профільних класів, профорієнтаційна робота, психолого-педагогічний супровід);

  • консультаційних центрів (профорієнтаційна робота, рекомендації програм із розвитку);

  • приймальних комісій вищих і середніх професійних освітніх закладів (підбір спрямування/спеціальності навчання, рекомендації щодо додаткових програм підготовки абітурієнтів)

Історія створення, етапи адаптації та психометричні параметри

Методика "ПРОФОРІЄНТАТОР-UA" розроблена в 2012 році та являє собою перекладену українською мовою, апробовану та адаптовану в Україні версію методики "ПРОФОРІЄНТАТОР". Розробники обох версій методики "ПРОФОРІЄНТАТОР - UA" - В.В. Алтухов, О.Л. Кувшинова, Т.М. Ленг. Розробники оригінальної методики "ПРОФОРИЕНТАТОР" - О.Г. Шмельов, О.І. Рихлевська, О.М. Кононов [5, С. 41-69]. Своєю появою сучасна методика «Профорієнтатор» з’явилася завдяки як організаційній підтримці, так і теоретичним розробкам Є.А.Клімова в області профорієнтації [6, С.63-74].

Апробація методики в Україні розпочалась у 2011 році та відбувалась у декілька етапів. На початковому етапі профорієнтаційну діагностику за методикою «Профорієнтатор-4.2» пройшли близько 35щ учнів загальноосвітніх шкіл та абітурієнтів м. Києва. За результатами позитивних відгуків та аналізом ефективності отриманих результатів було прийнято рішення щодо адаптацію тестового комплексу «Профорієнтатор» в Україні. Тестові завдання було перекладено українською мовою, зміст деяких завдань (зокрема, за шкалами «Лексика» та «Ерудованість» було видозмінено з урахування навчальної програми української загальноосвітньої школи. Початкова вибірка складала 563 особи у 8 регіонах України. Таким чином, розрахунок норм, використаних у версії методики за 2012 рік, проведено на вибірці близько 600 досліджуваних.

У 2012 психодіагностичний комплекс «Профорієнтатор-UA» було доопрацьовано з урахуванням отриманих психометричних даних надійності-узгодженості та показників внутрішньої валідності та доповнено інформацію щодо предметів ЗНО. Розрахунок норм за 2014 рік зроблено на вибірці 603 респонденти, які прошли тестування за методикою «Профорієнтатор-UА» у 2013 році. Дані порівняльного аналізу психометричних характеристик тесту представлено у таблицях 2 та 3.

Надійність-узгодженість (альфа Кронбаха) - являє собою оцінку надійності, що базується на гомогенності шкал та сумі кореляцій між відповідями респондентів на питання в межах однієї й тієї ж шкали.

Таблиця 1

Назва шкали Методика ПРОФОРІЄНТАТОР-UA Методика ПРОФОРИЕНТАТОР-UA
(ua) (ru)
2012 2014 2012 2014
Техніка 0,81 0,8 0,74 0,74
Наука 0,71 0,72 0,74 0,75
Мистецтво 0,78 0,81 0,82 0,83
Спілкування 0,77 0,81 0,76 0,72
Бізнес 0,66 0,72 0,61 0,68
Знак 0,68 0,69 0,69 0,65
Природа 0,69 0,72 0,73 0,65
Ризик 0,76 0,74 0,75 0,75
Активність 0,7 0,69 0,71 0,7
Згода 0,61 0,56 0,61 0,66
Самоконтроль 0,73 0,72 0,72 0,72
Емоційна стабільність 0,74 0,72 0,75 0,64
Обчислення 0,51 0,45 0,49 0,49
Лексика 0,45 0,57 0,5 0,47
Ерудиція 0,6 0,55 0,63 0,5
Зорова логіка 0,44 0,44 0,49 0,43
Абстрактна логіка 0,39 0,42 0,5 0,43
Увага 0,44 0,59 0,51 0,53

Отримані дані свідчать про достатньо значимі показники за майже всіма шкалами, водночас, вказуючи на напрямки подальшої роботи та вдосконалення. За даними аналізу показників коефіцієнта Альфа Кронбаха у версії українською мовою «ПРОФОРІЄНТАТОР-UA» (ua) за двома вибірками (2012р.) та (2014р.) були суттєво покращені показники якісного змісту питань за шкалами - Мистецтво, Спілкування, Бізнес, Природа, Лексика, Абстрактна логіка та Увагу; зосталися на майже тому ж рівні показники за шкалами – Техніка, Наука, Знак, Самоконтроль, Зорова логіка; потребують подальшого доопрацювання та перегляду окремих пунктів шкали – Ризик, Активність, Згода, Емоційна стабільність, Обчислення. У версії російською мовою значимо зросли показники надійності-узгодженості за шкалами Бізнес, Згода, Увага; залишились на тому ж рівні показники за шкалами – Наука, Мистецтво, Ризик, Активність, Самоконтроль, Обчислення; потребують ґрунтовного перегляду шкали – Спілкування, Знак, Природа, Емоційна стабільність, Лексика, Ерудованість, Зорова та Абстрактна логіка.

Валідність тесту

Показані середні значення кореляцій окремих питань тесту з підсумковим балом за шкалою, показники якої вони діагностують. В практичному сенсі валідність можна інтерпретувати як «придатність» методики для вирішення поставленого завдання.

Таблиця 3


Назва шкал
Методика ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ua) Методика ПРОФОРИЕНТАТОР- UA (ru)
2012 2014 2012 2014
Техніка 0,46 0,45 0,39 0,39
Наука 0,33 0,35 0,36 0,38
Мистецтво 0,39 0,43 0,45 0,46
Спілкування 0,36 0,41 0,35 0,32
Бізнес 0,28 0,34 0,24 0,3
Знак 0,28 0,29 0,29 0,26
Природа 0,35 0,38 0,38 0,31
Ризик 0,38 0,36 0,38 0,3
Активність 0,31 0,3 0,32 0,31
Згода 0,27 0,24 0,27 0,31
Самоконтроль 0,36 0,36 0,35 0,35
Емоційна стабільність 0,36 0,33 0,37 0,28
Обчислення 0,20 0,17 0,18 0,2
Лексика 0,18 0,23 0,22 0,19
Ерудиція 0,22 0,18 0,24 0,18
Зорова логіка 0,17 0.16 0,21 0,16
Абстрактна логіка 0,14 0,15 0,19 0,16
Увага 0,16 0,24 0,19 0,22

За умови таких вибірок значимим на рівні значущості p>0,001 є коефіцієнт кореляції більше 0,05. Таким чином, можна побачити що питання всіх шкал тесту мають достатні параметри внутрішньої валідності, хоча звісно потребують подальшого перегляду та доопрацювання.

Достовірність

Ця психометрична властивість тесту, що захищає результати тесту від свідомих фальсифікацій (брехня, нещирість) або несвідомих викривлень, забезпечується самою процедурою тестування, бо у даному випадку ми маємо справу з процедурою самопізнання, а не експертизи; діагностика когнітивних компетенцій або здібностей, обмежена в часі, а самі результати дослідження обраховується комп’ютерною програмою, що суттєво підвищує точність отриманих показників.

Додаткові дані опитування респондентів, що проходили тестування за комп’ютерним комплексом «Профорієнтатор» у 2012 році наведено у наступних таблицях.

Дані опитування (після проходження основної версії тесту до надання результатів).

  1. Наскільки цікавим для Вас був тест? Таблиця 4

    Відповіді Методика ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ua) Методика ПРОФОРИЕНТАТОР-UA (ru)
    Дуже цікавий тест 38% 24%
    Цікавий тест 51% 61%
    Важко відповісти 8% 10%
    Нецікавий тест 2% 3%
    Зовсім нецікавий тест 1% 2%

  2. Як часто вистачало часу на виконання завдань? Таблиця 5

    Відповіді Методика ПРОФОРІЄНТАТОР-UA (ua) Методика ПРОФОРИЕНТАТОР- UA (ru)
    завжди вистачало 37% 25%
    швидше вистачало 49% 55%
    важко відповісти 6% 6%
    швидше не вистачало 8% 14%
    зовсім не вистачало 1% 0%

     

  3. Як часто виникала ситуація, що Ви давали відповідь «навмання», не вдаючись у суть питання? Таблиця 6

Відповіді Методика ПРОФОРІЄНТАТОР- UA (ua) Методика ПРОФОРИЕНТАТОР-UA (ru)
завжди так відповідав(-ла) 1% 0%
часто так відповідав(-ла) 10% 5%
час від часу так відповідав (- ла) 27% 31%
рідко так відповідав(-ла) 46% 44%
практично ніколи так не відповідав(-ла) 17% 20%

Таким чином, дані опитування свідчать, що більшість респондентів(89% та 85%) за обома версіями оцінюють тест як «цікавий» або «дуже цікавий»; більшості респондентів (86% і 80%) вистачало часу на виконання завдань, та більшість респондентів (63% і 64 %) ніколи або майже ніколи не відповідали навмання.

У 2017 році заплановано перевірку прогностичної валідності психодіагностичної методики "Профориентатор-UA" (ua/ru) за матеріаліми відстрокованого анкетування.

Авторське право та наукові рецензії

У 2013 році отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 47521 - Комп'ютерна програма "Комп'ютеризований профорієнтаційний комплекс тестування "ПРОФОРІЕНТАТОР-UA". Автори: В.В. Алтухов, О.Л. Кувшинова, Т.М. Ленг, О.Г. Серебряков, О.Г.Шмельов.

У 2013 році на методику "ПРОФОРІЕНТАТОР-UA" отримано висновок наукової групи Центру тестування і розвитку "Гуманітарні технології", Росія: Шмельова О. Г. - доктора психологічних наук, наукового консультанта Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології»; Серебрякова О. Г. - виконавчого директора Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології»; Кононової В. М. - кандидата психологічних наук, генерального директора Центру тестування і розвитку

«Гуманітарні технології»; Алтухова В. В. - керівника науково-методичного відділу Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології»; Кузнецова К. Г. - кандидата психологічних наук, психолога-профконсультанта, провідного спеціаліста відділу профорієнтації Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології»; Кувшинової О. Л. - кандидата психологічних наук, провідного спеціаліста науково-методичного відділу Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології» (м. Москва).

У 2013 році методика "ПРОФОРІЕНТАТОР-UA" отримала рецензії Н.Є. Завацької, доктора психологічних наук, професора, завідувача кафедри соціальної та практичної психології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ); Л.А. Осадчої, кандидата психологічних наук, доцента кафедри фізичного виховання і психолого-педагогічних дисциплін Уманського національного університету садівництва (м. Умань); В.О. Шаповалова, фахівця-психолога Українського Бюро психофізіологічних досліджень та Безпеки (м. Луганськ).

У грудні 2014 року науково-методичною комісією з інформатизації закладів освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти та науки України комп’ютерний профорієнтаційний комплекс тестування «Профорієнгтатор-UA» було рекомендовано до висористання у загально-освітніх навчальних закладах (Протокол №4 від 02 жовтня 2013 року).

Таким чином, можна з впевненістю зазначити, що комп’ютеризований діагностичний комплекс «Профорієнтатор-UA» є ефективним засобом та сучасним інструментом методичного забезпечення практики професійної орієнтації учнів та молодих людей, профорієнтаційної допомоги та супроводу у працевлаштуванні, набутті професійної спеціалізації та перепрофілюванні молодих спеціалістів. Поєднуючи фундаментальний науковий підхід та сучасні інноваційні технології він є ефективною відповіддю на потреби самовизначення молоді в умовах інтенсивного розвитку та суспільних змін сьогодення.

Література

  1. Каплуненко Я.Ю. Сучасні проблеми професійної орієнтації та кар’єрного консультування, III Всеукраїнський психологічний конгрес з міжнародною участю «Особистість у сучасному світі». – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2015. – Ч.2. – 364 с.

  2. Концепція профільного навчання в старшій школі (проект) – К.:Інститут Педагогіки АПН України, 2003. – 16 с.

  3. Максименко С.Д. Диференційоване навчання: до проблем психологічного супроводу // Педагогіка і Психологія. – 2009. – 1(62).– С.46-53.

  4. Сироватко О. Психологічне забезпечення профільної освіти // Психолог. - 2006. - №40. - С. 3-11.

  5. Иванова О.Н., Одинцова В.В. Комплекс тестирования «Профориентатор»: психометрические и прагматические свойства теста // Психологическая диагностика. - 2006. - № 2. - С. 41-69.

  6. Кононова В.Н., Шмелев А.Г. ДДО и «Профориентатор»: преемственность отечественных профориентационных методик // Вест. Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. – 2010. - №2. – С.63-74.

Отправляйте нам заявку на тестирование и консультацию

Стоимость услуги
Профессьянс (от 8 лет) 600 грн.
Профнавигатор (10-14 лет) 600 грн.
Профмастер (13-16 лет) 600 грн.
Профориентатор-UA (13-18 лет) 600 грн.
Профконсультант (22-65 лет) 700 грн.
Профкарьера-UA (20-40 лет) 700 грн.
HR-сопровождение 1200 грн.

По предварительной записи, в субботу и воскресенье тоже работаем.

Адрес нашего офиса: Украина, Киев, улица Евгения Сверстюка, 11Б (Бизнес центр "Армарис"), этаж 4, офис 423.

Схема проезда