СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФОРІЄНТАЦІЇ

Роль практичної профорієнтації в нашій країні набуває особливої актуальності та значущості. Ці послуги все більше користуються попитом у населення. Чому?

• Світ професій став більш диференційованим, кількість напрямів роботи збільшилась у рази. 

• Робити професійний вибір стало складніше. 

• Прогнозується часткове безробіття, зникнення деяких професій, можливе перепрофілювання.

Сьогодні:

• сформована довіра до профорієнтаційних і психологічних послуг;

• продовжує формуватися розуміння у необхідності профорієнтації в молодому та дорослому віці;

• профорієнтацію школярів частіше ініціюють батьки, перед якими стоїть питання вибору вищої освіти для своєї дитини;

• дорослі частіше звертаються для вирішення питань з професійних проблем, перепрофілювання, здобуття нової освіти, а також щодо кар’єрного консультування.  

Від спеціаліста-консультанта, який займається практичною профорієнтацією, вимагається немало знань і зусиль для отримання головного результату – досягнення клієнтом успіху та задоволення від свого професійного життя. 

ПРО ЧОТИРИ ПІДХОДИ ДО ПРОФОРІЄНТАЦІЇ

Зараз ми у своїй роботі виділяємо чотири підходи до профорієнтації: інформаційний, діагностико-консультаційний,  розвиваючий, активізуючий. Існують і інші підходи: директивно-маніпулятивні, соціально-пропагандистські, психотерапевтичні тощо, які ми у своїй діяльності не використовуємо.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД

Мета – забезпечити різноманітною достовірною інформацією про сучасні професії, навчальні заклади та організації, які надають робочі місця, про ринок праці та про те, як планувати свою кар’єру.

Приклади

• освітні виставки, дні відкритих дверей, ярмарки вакансій;

• зустрічі з фахівцями, представниками різних вишів та організацій;

• презентації, семінари, присвячені профорієнтаційній тематиці.

Стрімко розвивається Інтернет, широке й постійно обновлюване джерело інформації про все, включаючи професії, виші й організації-роботодавці. Є все для самостійного пошуку інформації, головне – це вміти шукати й чітко розуміти, що ж їй потрібно.

Приклади

• довідники, статті в ЗМІ, відеоматеріали;

• сайти, що містять інформацію про навчальні заклади, описи професій, корисні статті, рейтинги вишів і спеціальностей, огляди ринку праці;

• пошукові системи в Інтернеті – «банки вакансій» для пошукувачів і роботодавців, інтернет-форуми.

ДІАГНОСТИКО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПІДХІД

Мета – установлення відповідності інтересів, здібностей, особистісних якостей, мотивації, тому чи іншому виду діяльності шляхом зіставлення особливостей клієнта та вимог до професій. Максимальна результативність цього методу досягається завдяки індивідуальній консультації психолога за результатами тестування. Діагностико-консультаційні методи застосовуються:

• в профорієнтації школярів та їх батьків для вибору профілю навчання, навчального закладу, професії, сфери діяльності, кар’єрного консультування тощо. 

• у кар’єрному консультуванні студентів, випускників вишу, молодих і досвідчених фахівців; 

• у сфері НR для відбору кандидатів, атестації працівників, формування команди, дослідження міри задоволеності персоналу тощо. 

Приклади:

• інтерв’ю-співбесіда та анкетування;

• профорієнтаційні тести й комплекси тестування, які оцінюють потенціал обстежуваних та їхні професійно важливі якості (компетенції);

• профорієнтаційне та психологічне консультування;

• інші методи та підходи. 

Ми повинні навчити - користуватися інформацією та приймати на її підставі рішення. Це неможливо без достатнього рівня саморозуміння, без навичок аналізу складних ситуацій з багатьма варіантами й факторами вибору. Як правіло, цілком достатньо результатів тестування й бесіди з психологом. Якщо інформації та рекомендацій виявляється недостатньо для прийняття рішення про подальші дії, тоді пропонуються інші послуги, які дозволяють більш усвідомлено й докладно розібратися з тим, що є важливим у майбутній професії, побачити, із яких елементів складається будь-яка професія, а також уточнити більш глибокі причини того, чому йому відповідає чи не відповідає та чи інша спеціальність із отриманого переліку рекомендацій. Таким чином, за бажанням клієнт переходить на активізуючий етап профорієнтаційної роботи. 

РОЗВИВАЮЧИЙ ПІДХІД

Його мета – формування різноманітних знань, умінь і навичок, необхідних для опанування тієї чи іншої професії та успішного працевлаштування. Розвиваючий підхід актуальний як для підлітків, так і для дорослих. До таких форм розвиваючих методів належать:

• профорієнтаційні тренінги;

• тренінги особистісного зростання;

• тренінги підвищення навчальної та трудової мотивації.

Підліткам, допомагає здолати невпевненість у собі, почуття невизначеності, розібратися в собі. Дозволяє  спробувати себе в різноманітних видах професійної діяльності, щоб відчути, наскільки вони їм відповідають та отримати необхідну оцінку своєї успішності. Дорослі, уже працюючі фахівці, можуть здобути практичні знання та навички, необхідні для побудови успішної кар’єри. 

Приклади:

• тренінги та майстер-класи, які розвивають окремі компетенції, необхідні для успішного опанування професією або для   оптимізації навчання;

• ділові  ігри, які дозволяють приміряти на себе різноманітні професійні ролі та відтворити ситуацію трудових стосунків і рішень специфічних задач у групі;

• тренінги з розвитку комунікативних здібностей та самопрезентації;

• навчальні консультації, які формують навички ефективного пошуку роботи, складання резюме, самопрезентації та адаптивної поведінки на сучасному ринку праці.

• тренінги професійного зростання;

• тренінги Командоутворення;

• тренінги продажів і переговорів; 

• тренінги публічних виступів; 

• групи самопізнання (психотерапія);

• психотехнічні вправи, які розвивають навички саморегуляції;

• коучинг.

Програми, що покращують різні здібності й психічні функції та психотехнічні вправи, які формують навички саморегуляції, актуальні в будь-якому віці. 

Ефективність розвиваючих методів можна перевірити шляхом зіставлення результатів тестування з проблемних факторів до і після застосування цих методів. 

АКТИВІЗУЮЧИЙ ПІДХІД

Мета – формування внутрішньої готовності до самостійної та усвідомленої побудови свого професійного життєвого шляху.  Основна особливість цього підходу полягає в тому, що шляхом використання елементів гри, нестандартних питань і провокацій викликати цікавість до проблематики професійного самовизначення, по-новому подивитися на звичні явища, примусити задуматися про себе, про видимі та приховані особливості професій, про життєві цінності та їхні зв’язки з передбачуваним шляхом професійного розвитку. Саме ці роздуми та відкриття дозволять більш усвідомлено робити вибори. 

До активізуючих, розвиваючих підходів також можна віднести:

• проходження практики, стажування тощо, у процесі якого  можна спробувати себе в декількох галузях та обрати найбільш бажану.

Цей прийом використовується в багатьох західних компаніях у стажуванні молодих фахівців. 

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВСІХ ЧОТИРЬОХ ПІДХОДІВ

Усі напрями повинні бути системно подані в комплексі профорієнтаційних послуг, інакше існує небезпека того, що вибір буде зроблений не досить усвідомлено. Сподіваємося, ми переконливо показали перевагу комплексного підходу до профорієнтаційної роботи.