Профорієнтація на різних етапах нашого життєвого шляху

Вікові групи
(освітні)

Очікування
(основні)

Чим може допомогти профконсультант
(основні акценти)

Основні етапи формування професійного самовизначення:

1.Дошкільнята:

- вибір гуртків (часто обирають батьки);
- інтерес до найбільш яскравих професій (які на виду);
- інтерес до професій своїх батьків;
- прагнення спробувати себе (в ігровій діяльності)

- допомога у виборі гуртка (робота з батьками);
- захоплюючі розповіді (з прикладу) про цікаві професії та професії батьків (не варто в цьому віці "нав’язувати" знання про нецікаві професії);
- програвання професій (з метою усвідомлення змісту та їх суспільного значення)

Трудове виховання та навчання.
Підготовка до праці та вибору професії. 
У дитині виховують любов до праці, опанування найпростішими інструментами та знаряддями праці; формується готовність до праці, потреби й розуміння її необхідності, розвиток загальних трудових навичок.

2. Учні молодших класів та середньої школи 1-7 класи

- інтереси до модних (яскравих) професій;
- прагнення узгодити свою долю з професіями;
- навчальні дисципліни;
- вибір гуртків, секцій тощо

- захоплюючі розповіді про цікаві професії;
- поступове розширення уявлень про світ професійної праці загалом (за принципом тотожності окремих елементів праці в різних професіях, наприклад, елементи самодемонстрації в професіях актора та продавця);
- допомога у виборі захоплення, хобі

3. Учні 8-9-х класів, для деяких 9-класів - це випускники)

- проблема : куди піти навчатися після 9-го класу?
- більш конкретний інтерес до професій;
- з’являється інтерес до професійних навчальних закладів;
- вибір підготовчих курсів;
- інтерес до своєї профпридатності («проведіть на мені тест – до якої професії я придатний»)

- профконсультаційна допомога у виборі підготовчих курсів та профілю навчального закладу;
- допомога в самопізнанні (але без остаточної рекомендації щодо професійної непридатності);
- більший акцент - на ціннісно-змістові сторони професійної роботи;
- професійна робота: знайомство з особливостями професій та навчальних закладів

Професійна орієнтація.
Допомога у виборі професії на основі професійної освіти, консультації та корекції професійних планів.

4. Учні 10-11 класів

- вибір професії;
- вибір навчального закладу;
- вибір підготовчих курсів;
- інтерес до ціннісно-змістових та моральних аспектів майбутнього трудового життя;
- головне для старшокласників – прагнення більш конкретного вибору...

- основний акцент - на ціннісно-змістовий бік самовизначення (дискусії, обговорення, різних позицій);
- профінформаційна допомога (конкретна - великий акцент на особливості вступу до професійних навчальних закладів);
- індивідуальний підхід;
- по можливості програвання різноманітних варіантів вибору (для порівняння, для більшого орієнтування підлітка)

Професійний підбір.
Визначення ступеню придатності людини до певного виду діяльності на основі зіставлення індивідуальних особливостей з вимогами професії. На цьому етапі можливе вирішення завдань розділу фахівців, комплектація навчальних і професійних груп, підбір фахівців до функціональної групи.

5. Випускники шкіл - різні варіанти

- подальше навчання;
- конкретний (остаточний) вибір;
- інколи прагнення до "філософствування" (як варіант "відходу" від розв’язання конкретних задач)

- головний акцент - на допомогу в конкретному виборі;
- можливі й "філософствування", але тільки для створення довірливого контакту;
- тимчасова робота (в тому числі і як резервний варіант);
- для юнаків - служба в армії (вибір роду військ як майже фантастичне побажання)

6. Абітурієнти (ті, що вже вступають до обраного навчального закладу)

- допомога у виборі факультету, кафедри, спеціалізації;
- хтось може очікувати хоч невеликої допомоги у "влаштуванні"...

- головний акцент на допомогу у виборі навчального фаху (хоча краще його обрати після 2-3-го років навчання)

Професійна підготовка.
Обґрунтування
рекомендацій та програм,
методик і способів навчання й тренувань,
об’єктивних методів і критеріїв
оцінки рівня
професійної
підготовки.

7. Студенти

- уточнення фаху (там, де є така можливість);
- вибір теми курсової або дипломної роботи;
- вибір наукового керівника;
- вибір місця виробничої практики;
- проблеми, пов’язані  з "кризами професійного навчання" (у психологів це криза 3-ого курсу)

- допомога за всіма цими позиціями;
- головний акцент - на ціннісно-змістові аспекти навчальної діяльності (змістовні аспекти – з боку викладачів та наукових керівників);
- проблеми "ревнощі" з боку наукових керівників, тому вся допомога - в дуже тактовній і ненав’язливій формі;
- поки що така допомога у вітчизняних вишах практично відсутня

8. Випускники професійних навчальних закладів

- пошук місця роботи;
- для когось – вступ до аспірантури

- допомога (конкретна);
- допомога в працевлаштуванні центрів Кар’єри

Професійна адаптація.
Розробка способів, методів та критеріїв оцінки особливостей адаптації суб’єкта до умов конкретної діяльності та обґрунтування рекомендацій з пришвидшення цього процесу.

9. Працюючі фахівці (період професійної адаптації)

- допомога в налагодженні  контактів з колегами;
- проблема недостатнього досвіду та необізнаності з особливостями певної організації тощо

- допомога в професійній адаптації (але обов’язково у взаємодії з керівниками та авторитетними досвідченими працівниками цієї організації)

Професійна діяльність. Забезпечення раціональної організації (регламентації), умов і процесу трудової діяльності, високої ефективності, якості, безпеки праці, професійного вдосконалення, охорона здоров’я, задоволення від праці.










Професійна атестація. Періодична оцінка професійної кваліфікації з метою визначення відповідності займаній посаді та обґрунтування рекомендацій  посадових призначень, переміщень, а також навчання й перепідготовки.










Професійна реабілітація. Відновлення функціонального стану організму та психіки після напруженої роботи та перенесених захворювань, перевтом, постстресових станів при розвитку стійких негативних домінантних станів у результаті частих професійних невдач тощо.

10. Спеціалісти, які працюють у стабільних компаніях

- допомога в просуванні кар’єрними сходинами (у прийнятті рішення про перехід на іншу ділянку роботи);
- нормативні кризи професійного розвитку: 30 років - зміна друзів (колишнє середовище сокурсників - на середовище колег по роботі), 40 років - оцінка своєї успішності (у порівнянні зі своїми однолітками)

- допомога в прийнятті рішень;
- допомога в набутті смислу в роботі (поступовий перехід від меркантильно-прагматичних смислів до змістовних, тобто захоплення самим процесом праці як варіант подолання нормативних криз)

11. Фахівці, які працюють у нестабільних компаніях

- пошук резервних варіантів (на випадок розформування цієї організації);
- психологічні проблеми, пов’язані з погіршенням відносин, чварами та загальною невизначеністю

- допомога в знаходженні резервного варіанту (роботи за професією в іншому місці);
- допомога у виборі іншої професії та місця для її набуття (можливо, за рахунок цієї організації або служби зайнятості);
- участь у розв’язанні психологічних конфліктів (як наслідок загальної невизначеності);
- головний акцент - на набуття нових смислів (наприклад, смисл – зберегти своє обличчя в тяжку хвилину)

12. Безробітні

- термінове працевлаштування (не до ціннісно-смислових та моральних проблем - інколи "згоден на все");
- нерідко - "ухилення від роботи" (отримання допомоги від служби зайнятості без бажання реально працевлаштуватись)

- формально - допомога в якнайшвидшому працевлаштуванні;
- часто - допомога у виборі нової професії, у набутті клієнтом особистісного смислу в непривабливих професіях (адже в службах зайнятості рідко пропонують привабливі професії);
- також виявлення безробітних, котрі насправді не хочуть працевлаштовуватись – пояснюючи безперспективність такої позиції

13. Працівники перед пенсійного віку

- Відтермінування виходу на пенсію (більшість боїться опинитися без діла);
- вибір заняття на пенсії (що робити на пенсії?);
- для когось - намагання осмислити своє життя (щоб в останні роки роботи зробити щось дуже важливе)

- допомога в максимальній самореалізації в останні роки (через набуття особливого смислу - не в зароблянні грошей, щоб рідні та близькі "оцінили", а в "заспокоєнні" своєї душі, свого сумління...)
- допомога в підборі відповідного хобі або захоплення (погано розроблена проблема)
- допомога в більш адекватній самооцінці (багато хто з літніх людей дуже переоцінюють свої можливості) - дуже делікатна робота..;
- інколи - ретроспективна профконсультація (допомога в осмисленні того, що зроблено) - дуже обережно, щоб не "травмувати клієнта"

14. Пенсіонери

- прагнення поділитися досвідом, розповісти про себе (часто розповідають одне й те ж);
- прагнення осмислити своє життя та навіть сповідатись у своїх помилках;
- інколи - пенсіонер не знає, до чого прикласти свою активність

- вислуховувати;
- допомога  в набутті  смислу (в новій ситуації);
- ретроспективна профконсультація – дуже обережно та делікатно (головна мета - допомогти побачити своє життя цілком "влаштованим" та лише для сильних особистостей - допомогти оцінити її більш реально...