Історія створення блоків методики «Профкар’єра»

1. Блок життєві установки

Блок життєвих установок розроблений на базі "Тесту життєвих установок" ("ТЖУ", дослідницька версія, 2003) спеціально для комплексу тестування "Профкар’єра". Він дозволяє визначити особливості світосприйняття, ставлення людини до свого життя, які у тій чи іншій мірі визначають, як людина приймає рішення, пов’язані з професійною діяльністю та своїм життям у цілому. Фактори блоку (3 інтегральних фактори) були виділені в результаті факторного аналізу первинного тесту, що складається з 10 окремих шкал життєвих установок.

2. Блок професійні інтереси

Тест «Позиція» (складає основу цього блоку) був розроблений спеціально для комплексу «Профкар’єра» В.В. Алтуховим і О.Г. Серебряковим (ЦТР «Гуманітарні технології»). Основна його задача – діагностика професійних інтересів, схильності до того чи іншого типу посадових обов’язків. Тест пройшов декілька етапів психометричної адаптації в період з 2006 по 2008 рік, врешті було виділено 8 стійко функціонуючих факторів професійних інтересів. 

3. Блок інтелектуальних здібностей

При створенні тесту "ТІПЗ" (основа даного блоку) використаний банк завдань, які пройшли з 1997 по 2001 рр. апробацію на 6000 абітурієнтах і на дорослих у межах програми Всеросійського освітнього тестування "Телетестинг", а також під час профорієнтаційного тестування.

Додаткова психометрична адаптація "ТІПЗ" як цілісного тесту відбулася в 2003-2004 рр. (виборка - 150 дорослих досліджуваних - працівників низки московських компаній). За результатами психометричного аналізу й була створена версія "ТІПЗ-5", що оптимізувала завдання за рівнем складності й кореляції з підсумковим балом за кожною шкалою. Крім того, у "ТІПЗ-5" тестові завдання розділені на 6 блоків, робота з кожним із яких має своє обмеження по часу. Оновлення тестових норм відбулося в 2006 році на матеріалі тестування клієнтів ЦТР "Гуманітарні технології" (кількість - 278 осіб).

4. Блок трудової мотивації

Методика "Тест Індивідуальної Мотивації" (основа даного блоку) розроблена в 2005-2006 роках співробітниками Лабораторії "Гуманітарні технології" В.В. Алтуховим за участю А.Б. Загоруйка. Розробка відбувалася під керівництвом наукового керівника Лабораторії, професора О.Г. Шмельова.

Першопочаткова версія методики була розроблена на практикумі з конструювання тестів студентами МДУ. У структуру методики увійшли 13 найбільш значущих для сфери праці мотиваційно-ціннісних параметрів (таких як здоров’я, гроші, кар’єра, долання труднощів, задоволення від праці тощо), виділених у результаті експертного шкалування. У подальшому, після проведення експериментальної перевірки на виборці понад 150 осіб і подальшої факторизації даних, кількість факторів, що описують сферу трудової мотивації, зменшилася з 13 до 8. Ці 8 факторів подаються в блоці "Мотиваційний профіль". Стандартизація й подальша психометрична перевірка дослідної версії тесту відбувалася на виборці понад 2000 осіб. Більшість виборки склали респонденти, котрі перебували або в активному, або в пасивному стані пошуку роботи (інтернет-виборка одного з найбільших сайтів із працевлаштування). Проведення верифікації методики на даній виборці дозволяє зробити висновок про її репрезентативність для респондентів, які мають досвід роботи або знаходяться в її пошуку. Надалі був проведений психометричний аналіз даних, у результаті якого були уточнені ключі й змістовне наповнення шкал тесту. Також наявність великого масиву даних дозволила розбити виборки й провести факторний аналіз, у результаті якого виділилися 2 стійких інтегральних фактори мотивації: "Збереження-Досягнення" (коеф. конгруентності - 0,94) і "Внутрішня мотивація-Зовнішня мотивація" (коеф. конгруентності - 0,88). Ці фактори уміщені в блоці "Інтегральні мотиваційні фактори".

Остаточна стандартизація методики відбувалася на виборці чисельністю 531 осіб. Надійність-узгодженість остаточних шкал тесту (коеф. Альфа Кронбаха) у середньому склав 0,67 (що є достатнім для методик такого класу, а також значно вищий, ніж середня надійність-узгодженість дослідної версії цієї методики - 0,57). У 2007 році тест був модифікований на підставі численної статистики, отриманої Лабораторією від клієнтів-користувачів методики (приблизно 1000 протоколів). Після модифікації показники надійності-узгодженості (Альфа Кронбаха) у цілому за методикою підвищилися до значення 0,7. На підставі цієї статистики також були розраховані норми, що дозволило підвищити репрезентативність тесту для застосування в ситуаціях відбору й експертизи. Норми були розподілені на три вікові категорії: до 24 років, від 24 до 30 років, від 31 року й старші. Цей розподіл дозволяє врахувати вплив на мотивацію людини різноманітних факторів, які залежать від її віку, досвіду тощо.

5. Блок особистості

Методика "ТОП-ЮНІТ" (основа даного блоку) розроблена в 2005-2006 роках співробітником лабораторії "Гуманітарні технології" В.В. Алтуховим під проводом наукового керівника Лабораторії, професора А.Г. Шмельова. 

Емпірична перевірка дослідної версії методики відбувалася на виборці з 327 протоколів. Надійність-узгодженість (коеф. Альфа Кронбаха) шкал дослідної версії варіювалася від 0,69 до 0,88 (середнє = 0,78 - досить високі показники для методик такого класу). Результати емпіричного дослідження й психометричного аналізу даних цілком підтвердили використовувану в тесті факторну структуру (була отримана оригінальна й стійка структура, яка складається з 4-х біполярних особистісних факторів).

Стандартизація тесту відбувалася на виборці з 322 осіб. Надійність-узгодженість (коеф. Альфа Кронбаха) шкал остаточної версії методики залишилася на попередньому високому рівні (середній показник = 0,78), незважаючи на двократне зменшення кількості пунктів (порівняно з дослідною версією).

Методика «Профкар’єра»

Методика зібрана із зазначених вище блоків у 2006 році. У 2007 році була створена друга версія даного тесту й були перераховані тестові норми вже на підставі тестування близько 1400 осіб на базі комплексної батареї.